Природнича освітня галузь

Урок №1

Тема. Взаємозв'язки у природі 

Мета:

формувати природознавчу компетентність: поглиблювати знання учнів про різноманітність природи та її взаємозв'язки; розвивати вміння групувати об'єкти неживої та живої природи, порівнювати об'єкти (тіла) живої та неживої природи з метою виявлення відмінностей між ними; 

формувати ключові компетентності: соціокультурну (розвивати пізнавальну активність учнів, виховувати дбайливе ставлення до природи), уміння вчитися (формувати навчально-організаційні вміння щодо застосування практично засвоєних знань у різних навчальних і життєвих ситуаціях), комунікативну (розвивати комунікативні навички дітей, уміння чітко й аргументовано висловлювати власну думку), здоров'язбережувальну (виховувати бажання піклуватися про своє здоров'я). 

Очікувані результати 

Учень ( учениця) 

- має уявлення про взаємовплив навколишнього середовища і життєдіяльності людини; 

- аналізує взаємозв'язки у природі, наводить приклади впливу людини на природу; 

- пояснює цінність природи для життя людини. 

Обладнання:  Картки, мапа України, фотографії дітей з літнього відпочинку. 

ХІД УРОКУ 

I. Організаційний момент 

Ось і знову дзвінок лунає, 

Мелодійно і срібно дзвенить. 

Він до класу діток скликає, 

Щоб успішно вас знову вчить. 

Підросли ви всі й зміцніли 

Й цікавістю очі горять. 

Дай нам, Боже, здоров'я і сили, 

Щоб багато нового пізнати! 

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і завдань уроку 

Хвилинка фенологічних спостережень. Вправа «Погода» 

— Який сьогодні день ? 

— Яке небо? Чи були опади? 

— Який вітер?

— Яка температура повітря? 

— Що змінилося порівняно з минулим тижнем? 

Виразне читання вірша 

Повітря, земля і вода — це природа. 

Природа — це я. І ти — це природа. 

Пустелі і гори, поля і ліси. 

І ми — тільки частка цієї краси. 

-Про що йдеться у вірші? 

У цьому навчальному році ми продовжуємо з вами вивчати сторінки рідної природи. Відгадайте загадку, і дізнайтеся, хто наш вірний помічник у цій справі. 

Паперовий кораблик щодня 

Перевозить у трюмах знання. 

Після плавання цей корабель 

Повертається в рідний портфель. (Підручник) 

Робота зі зверненнямдо читачів авторів підручника 

— Давайте прочитаємо звернення авторів підручника. Які побажання в ньому висловлені? 

— Які нові знання ви отримаєте у 4-му класі?

 — Які умовні позначення є у підручнику? 

— Прочитайте, що необхідно знати, працюючи з підручником? Як треба користуватися ним? 

Релаксація (на фоні мелодії) 

-Я запрошую вас у мандрівку на хмаринці. Сядьте зручніше, заплющіть очі. Уявіть, що ви стрибнули на білу пухнасту хмаринку, схожу на м'яку гору із подушок. Відчуйте, як ваші ноги, спина зручно розташувалися на цій великій подушці. Мандрівка починається. Наша хмаринка повільно піднімається у синє небо. Відчуваєте, як вітерець обвіває обличчя? Тут, високо в небі, усе спокійно і тихо.Розплющте очі. Як гарно! Розкажіть, що ви бачите. Яким був літній відпочинок? У яких містах, країнах вам пощастило побувати? 

(На дошці — мапа України з дитячими фотографіями про літній відпочинок.) 

Гра «Я почну, а ти завершуй»(по ходу відповідей дітей учитель на дошці вивішує малюнки, будує асоціативний кущ «Природа») 

Сьогодні дорогою до школи я бачив... 

Біля школи росте... 

Нашу землю вдень освітлює... 

Уночі я бачила на небі... 

Ми п'ємо... 

Риби живуть у... 

Ми дихаємо... 

Небо вкрите … 

— Як назвати одним словом усе, про що ми говорили? Де ми це зустрічаємо? 

— Так, навколо нас. Це і є природа. На які дві групи можна розділити малюнки, що є на дошці? 

Робота над змістом оповідання Олени Пчілки «Сосонка» 

- Які книги ви прочитали влітку? 

- Пропоную вам ознайомитися з оповіданням Олени Пчілки «Сосонка». 

Головний герой твору - хлопчик Івась, який проживає з родиною у хатині на околиці лісу. Він любить ліс, бо ліс гарний і веселий навіть узимку. Окремим персонажем оповідання є молода сосонка. Їй теж гарно в лісі. «Прийшла осінь смутна, прийшла зима люта, а сосонці байдуже! Сусідки її, берези та липки, стоять такі сумні та бідні, листячко з їх геть облетіло, а сосонка мовби ще кращою здається поміж смутних товаришок. Тож і запишалась вона, каже берізкам і липкам: 

- А що? Де ваші кучері гарні та рясні?Стоїте деркачами! Ох, що то за хороша річ, як хто шляхетного роду? Немає в світі кращих, як ми, сосни! Ой, світе мій, яка ж я гарна та велична!» Івасеві подобається сосонка. Він бачив її, прикрашену яскравими іграшками і різдвяними свічками, у панському будинку. Він попросив батька забрати сосонку з собою додому, коли пани після свята викинули її на подвір'я. 

Разом із батьком ставили сосонку при дорозі у сніг, щоб не збитися зі шляху під час негоди. Коли Івась утік з панського будинку і потрапив у хуртовину, сосонка вивела хлопчика до рідної оселі.«Плаче бідний Івась, крізь завірюху нічого перед собою не баче. Коли се дивиться щось мріє… Боже мій, та се ж та сосонка, що батько Івасів поставив; он і друга віха! Зрадів Івась, де в нього й сила знов узялася. Бреде через замети. О, тепер він вже знає, куди йому держать! Тепер він доб'ється додому… 

Відігріли Івася, нагодували, положили спати на печі. Другого дня встав Івась, виспаний та такий радий, що він дома, на волі!... Побіг з братом Андрійком надвір, а далі в лісок та на поле… Ось і сосонка знакомита! 

-Спасибі тобі, сосонка! – каже Івась. – Адже якби не ти, то я був би замерз! 

-А бач, - каже сосонка,- а ти казав, щоб мене на дрова порубали! А от якраз я тобі в пригоді стала!.. Та й двірник помилився; казав, що я ні на що не здатна, а ось дарма, що пожовкла, проте здаюся на користь!»

 -Яка головна думка оповідання Олени Пчілки? (Отже, сосонка - маленький, але міцний місточок, що з'єднує Івася з навколишньою природою). 

- Як ви думаєте, про що піде мова на нашому уроці? Так, тема нашого уроку – «Взаємозв'язки у природі». Які завдання ми перед собою поставимо? 

ІІІ. Робота над навчальною темою. 

Розповідь з елементами бесіди 

— Яка роль природи в житті людини? Що природа дає людині? 

Природа — це середовище існування людини, в якому вона отримує все необхідне, але людина — це частина природи. Людина живе в оточенні тіл природи. Рослини дають їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовини для виготовлення ліків тощо. 

Тварини забезпечують людину цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна тварин забезпечують людину теплим одягом. Отже, людина є частиною природи. 

— У давнину люди майже повністю залежали від природи. Найдавніші люди займалися збиральництвом та мисливством. Людина не могла протистояти природним стихіям: ані пожежам, ані повеням, ані посухам, ані великим хижакам. Тому і тривалість життя давньої людини була не більше за 28 років. 

Одним із важливих кроків людського суспільства стало окультурення рослин та одомашнення тварин. Це дало можливість отримувати врожаї та розводити тварин, які давали їжу, хутро. А виведення нових сортів рослин дозволило отримувати більші врожаї. Те саме відбувалося з одомашненням тварин. Людина навчилася виводити нові породи тварин. 

Із часом кількість виведених сортів рослин та порід тварин зростала, а залежність життя людини від збиральництва стала меншою. Людина розорювала землі, облаштовувала свій побут. З'являлися все нові й нові засоби праці. Із часом, вивчивши природу, люди не лише пристосовувалися до неї, але й активно змінювали її у бажаному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. 

-Яка жива істота на Землі могла так змінити навколишнє середовище? (Людина) 

-Ми з'ясували, що людина змінює природу. Та чи завжди це відбувається на користь природі? Чи може людина існувати без самої природи? 

- Які екологічні проблеми виникли через втручання людини в природу? Наведіть приклади. 

Фізкультхвилинка 

Хмарка сонечко закрила, (закрити обличчя руками) 

Слізки срібнії зронила. 

Ми ті слізки пошукаєм, (присідання) 

У травичці позбираєм. 

Пострибаєм, як зайчата, (стрибки) 

Політаєм, як пташата, (помахи руками, як крилами) 

Потанцюємо ще трішки, (танцювальні рухи) 

Щоб спочили ручки, ніжки. 

Всі веселі? От чудово! 

А тепер до праці знову. 

Гра «Об'єкти живої природи»: учні підводяться, вчитель називає 17 об'єкти живої природи і вироби (наприклад, м'яч, собака, телевізор, трактор, хмара, сумка, сніжинка, річка, ложка, бурулька, ранець, піщинка, гойдалки тощо); діти присідають, коли чують назву виробу, і піднімають руки вгору, коли чують термін, що характеризує об'єкт природи (не зроблений руками людини). 

Робота з підручником (с. 5-6) 

- Людина під час господарювання вирубувала ліси, осушувала болота та річки. Все це призвело до зменшення розмаїття живих організмів на Землі. Часто цей вплив завдає непоправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи — тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на значних площах.Людина, втручаючись у природу, повинна пам'ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов'язок кожної людини і всього суспільства в цілому — це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу. 

IV. Закріплення вивченого на уроці 

Робота в парах 

З'єднайте початок тверджень з їх кінцівками, щоб вийшли правила дбайливого ставлення до природи. Сортуючи сміття,                                                     дізнаєшся, як її зберегти. 

Полагодивши підтікаючий кран,                            бережеш чисте повітря. 

Вивчаючи природу,                                                  зберігаєш ліси. 

Охороняючи рослини,                                             бережеш чисту воду. 

V. Підсумок уроку. 

Рефлексія 

— Що нового ви дізналися на уроці? 

— Що таке природа? 

— Якою буває природа? (Живою і неживою) 

— Що належить до живої природи? 

— Що належить до неживої природи? 

— Чим жива природа відрізняється від неживої? 

— До якої природи належить людина? 

— Як взаємопов'язані природа і людина? 

- Що сподобалося на уроці? 

- Своє враження від уроку покажіть за допомогою фішок 

VІ. Домашнє завдання , намалювати рекламний плакат «Бережіть природу!

Урок №2

Тема. Місяць – природний супутник Землі 

Мета: 

формувати природознавчу компетентність: поглибити знання учнів про Сонячну систему, дати уявлення про Місяць як природний супутник Землі, його характеристики, сформувати поняття про фази місяця, сонячні і місячні затемнення, ознайомити учнів із дослідженням Місяця; 

формувати ключові компетентності: уміння вчитися (формувати науковий світогляд, уміння виділяти головне, розвивати образне і логічне мислення учнів); 

громадянську (виховувати дбайливе ставлення до 47 планети Земля, до культурної спадщини людства, усної народної творчості); 

соціокультурну (розвивати пізнавальну активність учнів; сприяти формуванню світоглядних ідей); інформаційну (розвивати вміння учнів працювати з різними джерелами інформації); 

комунікативну (розвивати комунікативні навички дітей, уміння чітко й аргументовано висловлювати власну думку); 

здоров'язбережувальну (виховувати бажання піклуватися про своє здоров'я) 

Очікувані результати 

Учень ( учениця) знає про Місяць як природний супутник Землі; розуміє поняття про фази Місяця, сонячні і місячні затемнення; застосовує знання для розв'язання навчальних і життєвих ситуацій Обладнання: підручник, виставка учнівських малюнків природи теплових поясів Землі, відеозапис «Місяць» (за адресою https://www.youtube.com/watch?v=O76KJgS00LY), схема «Фази Місяця», текст казки «Земля й Місяць» Євгена Романенка. 

Хід уроку 

І.Організаційний момент 

Давайте привітаємось, 

Давайте усміхнемось. 

Давайте в очі глянемо, 

І нам тепліше стане. 

- Давайте сьогоднішній день розпочнемо з побажань. Поверніться обличчям до свого товариша і побажайте йому успішного дня. 

Хвилинка фенологічних спостережень 

- Яка зараз пора року? Назвіть осінні місяці. 

- Який сьогодні день тижня, яке число? 

           Зараз надаємо слово нашому гідрометеоцентру. З нами програма «Погода 4 класу» 

Учень-синоптик: Вітаю всіх, кого цікавить, якою погода буде сьогодні. Сонечко світить ясно (на дворі похмуро). Температура повітря __ градусів вище нуля. Опади були/не були у вигляді дощу, напрям вітру південний. Астрологи радять у цей день старанно працювати. А зірки кажуть, що учні четвертого класу можуть сьогодні отримати високі бали. Хай вам невдачі і негоди не роблять у житті погоди. Щасти вам!

  Вправа «Очікування» 

-Що ви очікуєте від уроку природознавства? 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів 

Робота в парах «Виправ помилку» (з подальшою самоперевіркою на екрані) 

1. Причиною зміни дня і ночі є рух Землі навколо Сонця (рух Землі навколо своєї осі). 

2. Шлях, яким планета рухається навколо своєї осі, називається земною орбітою. (навколо Сонця). 

3. Якщо обидві півкулі Землі освітлюються Сонцем, то настає зима і літо. (весна і осінь). 

4. Повний оберт навколо Сонця Земля здійснює за день (за рік). 

5. Найбільший кут падіння сонячного проміння на земну поверхню біля полюсів (біля екватора). 

6. Найспекотніший – помірний пояс (тропічний). 

7. Що ближче до екватора розміщена та чи інша область земної кулі, то менше сонячного тепла вона отримує (більше). 

8. За кількістю тепла, яке отримують від Сонця, виокремлюють п'ять теплових поясів – 2 тропічних, 2 помірних і 1 холодний (1 тропічний, 2 холодних). 

Гра «Чомусики» 

- Чому, коли Сонце більше освітлює північну півкулю, то на її території настає весна? 

- Чому полуднева висота Сонця змінюється восени, взимку, навесні та влітку? 

- Чому взимку холодно? 

- Чому влітку день триває довше? 

«Вернісаж дослідників природи» (виставка малюнків природи теплових поясів Землі) 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Робота з казкою «Земля й Місяць» Євгена Романенка 

- Послухайте казку і скажіть, про які небесні тіла в ній розповідається? Про які явища природи на Землі йдеться? Яка головна думка твору? 

- Місяць до нестями був закоханий у Землю. Тому завжди знаходився неподалік від неї. Він літав навколо вдень і вночі. Удень Місяць виглядав, як таємничий круглий острів у блакитному просторі небесного океану. Здавалося, що він трохи соромиться своєї самотності. Бо іноді тільки на половину з'являвся у небі. Вночі Місяць був вже не один. Його розважали зірки. Але ні лагідна пухнаста ковдра білих хмар вдень, ні хороводи зірок вночі не привертали такої уваги у Місяця, як файна кругляста Земля.  

«Чому ця Блакитна планета ніяк не звертає на мене уваги?», – завжди питав себе закоханий Місяць. «Мабуть вона постійно повертається до мене спиною, коли я роблю наступне коло навкруги неї, і не бачить мене. Зірки казали, що Земля теж крутиться, але тільки навколо себе. Вона красуня. Напевно бажає показати усі свої круглясті боки». «Земле, Земле, моя кохана плането!», – гукав їй Місяць – «Чому не розмовляєш зі мною? Ти можеш говорити до мене, не повертаючись обличчям, – я не ображусь. Ти тільки скажи, що теж мене кохаєш, щоб мені було не так сумно кружляти навколо тебе».  

Але якби Земля могла відповісти Місяцю, своєму коханому супутникові життя! Якби можна було щось казати, вона залюбки розповіла би своєму другові Місяцю, як їй добре, коли він поряд. З яким нетерпінням вона чекає, коли прийде новий день чи ніч, щоб мати змогу знову зазирнути у закохане обличчя свого супутника. Земля навіть відчувала тепло, яке надходило від Місяця. А всі знають, що на Місяці холодно і в нього немає обличчя! 

«Місяцю, мій коханий! Доле моя! Мій улюблений супутнику! Як би я хотіла сказати тобі ці слова у голос!…», – ось, про що зараз думала Земля. Тільки не могла вона нічого вимовити. Бо ж від кожного її слова на поверхні можуть виникати землетруси. Кожен її відгук до Місяця буде лихом для людей на всій планеті. А всі люди є дітьми Землі, яких вона теж дуже любить. І вона ніколи не приведе лихо на своїх маленьких улюбленців. Тільки іноді, коли Земля не витримує і кличе свого вірного друга Місяця, на її поверхні відбуваються маленькі землетруси, від яких страждають люди. Отже, Землі тільки і залишається, що тяжко позіхати, та продовжувати нестримно кохати свого супутника у повній тиші. Все це відчувають і добре розуміють ще деякі мешканці Землі. Вони живуть у лісі, це – вовки. Їх дуже непокоять завжди сумуючі Земля та Місяць. Вовки жаліють свою матусю Землю та її улюбленого супутника. І тому, вночі, коли Місяць прогулюється й сумує в нічному небі, вовки співають йому пісні, в яких вони розповідають, про любов Землі до нього. Про те, як Земля у своїй природній тиші мовчки теж дуже кохає Місяця. 

Отже, ввечері, коли Ви лягаєте спати і на небі цілий Місяць, не забудьте пошепки, чи голос трохи заспокоїти гарного й сумного, закоханого і романтичного одинака Місяця. Та попросити його не зникати зовсім. Бо Земля його дуже кохає і ми з Вами теж. 

ІV. Повідомлення теми та мети уроку 

- Як ви думаєте, про що йтиметься на сьогоднішньому уроці? Що нового ви хотіли б дізнатися? 

- Сьогодні ми з вами вивчимо про Місяць і його цікаві особливості, дізнаємось, хто побував на його поверхні. 

V. Вивчення нового матеріалу 

Розповідь вчителя 

Місяць — найпомітніша планета з тих, які ми можемо бачити на небі. Його неможливо переплутати з жодною зіркою чи планетою. Його рух можуть спостерігати навіть малята. Місяць — єдиний природний супутник Землі, планети, яка стала домівкою для всіх нас. Це другий за яскравістю об'єкт на небосхилі після Сонця, тому багато дечого ми можемо побачити без допомоги телескопа: рух Місяця небосхилом (щовечора ми бачимо його на іншому місці), зміни форми Місяця (можемо навіть вирахувати періодичність цих змін), затемнення Місяця, його ландшафт… 

Перегляд відеозапису«Місяць» (за адресою https://www.youtube.com/watch?v=O76KJgS00LY) Фізкультхвилинка 

У ракету, діти, сіли. 

Ми на Місяць прилетіли, 

На зручній площадці сіли. 

У скафандри одяглися, 

І гуляти подалися. 

Як незвично нам ходити, 

Так і хочеться злетіти. 

Тут, на Місяці, в шість раз Легші стали ми ураз. 

Місяць — це поки що єдине небесне тіло, на якому побувала людина. 20 липня 1969 р. американський корабель «Аполлон 11» з трьома астронавтами — Нілом Армстронгом, Едвіном Олдріном, Коллінзом побували на Місяці. 

«Довідкове бюро»(повідомлення заздалегідь підготовлених учнів) 

Учень 1: Великий інтерес становлять дослідження американських космонавтів, які в 1969-1972 pp. шість разів висаджувалися на Місяці. Вони ходили по поверхні Місяця, спостерігали місячну поверхню, фотографували її, вимірювали температуру, збирали зразки місячного ґрунту. 

Учень 2: Ось уривок з розповіді американських космонавтів, де вони описують свої враження від посадки на Місяць: «Вимкнувши ракетний двигун, ми перевірили апаратуру, а потім припали до ілюмінатора. Пил, знятий двигуном, відразу осів, розвиднилося. Ми опустилися на пологій рівнині, роз'їденій кратерами, найбільший з яких мав діаметр 15 м. Горизонт був нерівний, ніби горбистий, ці горби, очевидно, є краями великих кратерів. Місячна поверхня в момент посадки була яскраво освітлена й нагадувала пустелю в спекотний день. Оскільки небо було чорне, можна було подумати, що перебуваєш на посипаному піском спортивному майданчику вночі, під променями прожекторів. Ні зірок, ні планет, за винятком Землі, не було видно». 

Робота з віршем про фази Місяця 

Попросив Місяць пан 

У кравця новий жупан, 

Бо в старому дірки. 

Тоді взяв кравець із Місяця мірку: 

«Завтра буде готовий, 

Жупан тобі новий». 

Взявся кравець за голки і нитки, 

Та й зшив жупан красиво і швидко. 

Приходить пан Місяць товстий, як пиріг; 

«Ну що? - він питає, - пошити щось зміг?» 

«Не ту мірку я взяв,- кравець сумно сказав. 

– Зіш'ю тобі знову жупан я чудовий». 

Прийшов Місяць зранку, стрункий як берізка. 

«Яка ж фігури зміна в вас різка,- кравець зауважив, 

Або вам схотілось мене просто розважить?» 

«Мені був жупан всього лиш потрібен». 

«Але для кравця ти не точен і хибен». 

- Чи доводилося вам спостерігати, як змінюється форма Місяця? Як ви думаєте, чому? 

- Чи змінює він своє забарвлення? 

- Чи бачимо ми один і той самий бік Місяця щодня? 

Пояснення вчителя про фази Місяця з використанням схеми «Фази Місяця» 

Розповідь учителя про місячне та сонячне затемнення 

Прийом «Показуха» (Виходять шість учнів. Двоє з них — Сонце, двоє — Місяць, двоє — Земля. Перша трійка повинна розташуватися так, щоб відобразити процес місячного затемнення, друга — сонячного). Місячне затемнення — явище, коли Місяць потрапляє у тінь Землі. 

                                                                  С ------- З --------- М 

Сонячне затемнення — явище, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем. 

                                                                  С -------- М --------- З 

VІ. Закріплення нових знань 

Довідкове бюро «Цікаві факти про Місяць» 

-Наш супутник Місяць віддаляється від нас щороку приблизно на 4 см. Це залежить від зменшення обертання планети на 2 милі секунди в день. 

- На думку вчених, місяць раніше був частиною Землі, що відкололася після того, як велике космічне тіло вдарило Землю мільярди років тому. 

- Як Місяць впливає на Землю? Під впливом сили тяжіння Місяця рівень води в морях і океанах щодоби періодично то підвищується, то понижується. Цим пояснюються припливи і відпливи. Помічено, що Місяць також впливає на людину та рослини. Зараз навіть створені місячний посівний календар, місячний календар здоров'я. 

Прийом «Робота в парах» 

- На Місяці завжди тихо, бо немає повітря. В безповітряному середовищі звуки не поширюються. Спілкуватися можна лише за допомогою жестів і міміки. Уявіть себе на Місяці, скажіть своєму товаришу якусь фразу про небесні тіла, а він нехай відгадає. 

- З давніх-давен люди велику увагу приділяли Місяцю. Складено загадки, прислів'я, прикмети і пісні. Надаємо слово нашим знавцям усної народної творчості

Повідомлення учнів 

Замовляння: 

1. «Молодик, молодик, тобі виповняться, а нам оздоровляться, тобі рясота, а нам красота, тобі рай на небі, а нам рай на землі». 

2. «Тобі на уповня, мені на здоров'я, тобі круті роги, мені чорні брови.» 

3. Питав молодик у старого: чи не болять зуди в неживого? Щоб і в мене хрещеного раба Божого, не боліли, не щеміли. Твоїм, молодик, рогам не стояти, моїм зубам не боліти.» 

Прикмети: 

1. Якщо місяць народився і водою облився, то незабаром задощить надовго. 

2. Молодик «висить» так, що на його ріжку втримається відро, - чекай дощу. 

3. Круті роги взимку – на мороз, влітку – на мокру погоду. 

4. «Новак у кружку, несе воду у ріжку»… 

5. Садити городину треба як місяць наповнюється. 

6. Не можна квасити капусту, буряки, колоти свиней, коли місяць убуває. 

7. Якщо маля народилося на молодику, то і на старості виглядатиме молодо. 

8. Кільце навколо місяця — на вітер. 

9. Червоніє місяць — на вітер, стає блідий — на дощ. 

10.Місяць яскравий — до ясної погоди. 

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія 

Прийом «П'ять речень» 

1. Місяць - природний супутник Землі, який світить відбитим світлом Сонця, спричиняє припливи й відпливи, впливає на живі організми планети, здоров'я людей. 

2. Місяць – найкраще вивчене людиною космічне тіло. 

3. На Місяці відсутні вода, атмосфера, життя. 

4. Якщо Земля розташується між Сонцем і Місяцем буде місячне затемнення, а якщо Місяць розташується між Сонцем та Землею – сонячне затемнення. 

5. Вирізняють чотири фази Місяця (Новий, Перша чверть, Повна, Остання чверть), які виникають унаслідок різного освітлення Місяця Сонцем. 

- Чи збулися ваші очікування? 

VІІІ. Домашнє завдання: підготувати повідомлення про видатні твори мистецтва, присвячені Місяцю (книги, пісні, музичні твори, картини)